Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Справа № 910/8799/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І. Вовка, С. Могилрозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного підприємства "Агроспецпроект"на постановувід 11.06.2014Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/8799/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"доПриватного підприємства "Агроспецпроект"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Арго"простягнення 656 032,13 грн, витребування майна та розірвання договору орендиВ судове засідання прибули представники:позивачаТимощук Р.М. (дов. від 19.09.2011 № 010-01/7622), Літкевич В.С. (дов. від 06.08.2013 № 010-01/5354)відповідачаГричина В.В., Петренко Д.О. (дов. від 15.08.2014 № 238).Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 (колегія суддів: О. Марченко, О. Дупляк, Є. Куркотова), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2014 (колегія суддів: С. Станік, В. Суліма, О. Тищенко), позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного підприємства "Агроспецпроект", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Арго" про стягнення 656 032,13 грн, витребування майна та розірвання договору оренди - задоволений частково, а саме:

- зобов'язано Приватне підприємство "Агроспецпроект" повернути Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" депалетайзер, переданий за договором від 26.05.2006 № 67/07/0108, укладеним між Приватним підприємством "Агроспецпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Арго" (правонаступником якого є Публічне акціонерного товариство "Державний експортно-імпортний банк України");

- присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Агроспецпроект" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 143 948,00 грн неустойки;

В решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення і постанова в частині задоволення вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачу депалетайзер, мотивовані наступним.

26.05.2006 між третьою особою та відповідачем укладений договір оренди № 67/07/0108, за умовами якого:

- орендодавець передає в оренду орендарю (відповідачу) депалетайзер (обладнання, що в автоматичному режимі знімає порожні жерстяні банки з палетів) для депалетизування жерстяних банок виробництва орендодавця (пункт 2.2);

- орендар зобов'язаний використовувати обладнання виключно для депалететизування жерстяних банок виробництва орендодавця (підпункт 5.3.13 пункту 5.1);

- у разі порушення умов пункту 5.1.13 цього правочину орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати його (пункт 5.2.3), а орендар сплачує штраф в розмірі 10 % від вартості обладнання та відшкодовує орендодавцю збитки, в тому числі упущену вигоду (пункт 7.6): орендар забезпечує доступ представникові орендодавця для контролю за виконанням умов пункту 5.1.13 (підпункт 5.3.15 пункту 5.3);

- орендодавець зобов'язується виконати пусконалагоджувальні роботи даного обладнання (пункт 2.3), а орендар - прийняти обладнання та сплачувати визначену договором орендну плату незалежно від результатів своєї господарської діяльності (пункти 2.4, 3.1);

- закінчення пусконалагоджувальних робіт та введення обладнання в експлуатацію посвідчується підписаним уповноваженими представниками сторін актом приймання-передачі обладнання в оренду (пункт 4.5); з дати підписання цього акта обладнання вважається переданим в оренду (пункт 4.6);

- орендна плата стягується за час фактичного використання орендованого обладнання, що фіксується щомісячно актом використання обладнання; за період, коли обладнання не експлуатується, орендна плата не стягується (пункт 3.2);

- за користування обладнанням орендодавець кожного місяця виставляє рахунок-фактуру на підставі наданого орендарем акта використання обладнання; орендар оплачує рахунок-фактуру до п'ятого числа наступного за звітним місяця; орендна плата складає 1 500 грн (з урахуванням ПДВ), виходячи з розрахунку експлуатації обладнання кожен день відповідного місяця (пункт 3.3);

- за прострочення оплати оренди обладнання стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення (пункт 7.4);

- з метою визначення сум установлених штрафних санкцій (для цілей даного договору), орендодавець визначив вартість обладнання в сумі 970 000 грн (пункт 7.3);

- строк дії Договору встановлено до 31.12.2008, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань (пункт 9.1); договір припиняється закінченням строку, на якій його було укладено, ліквідацією орендаря чи орендодавця; знищенням обладнання (пункт 9.2);

- строк Договору може бути продовжено за взаємною згодою сторін шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткової угоди (пункт 9.8);

- орендодавець має право відмовитися від Договору та вимагати повернення обладнання у зв'язку з заборгованістю з орендної плати за три місяці; при цьому договір вважається розірваним з моменту отримання орендарем відмови; витрати з демонтажу обладнання покладаються на орендаря (пункт 9.3);

- орендодавець має право вимагати розірвання договору, якщо орендар користується обладнанням всупереч Договору або використовує обладнання не за призначенням; передав обладнання в користування третій особі; у разі порушення положення підпункту 5.3.13 пункту 5.3 Договору (пункт 9.4);

- у разі припинення Договору орендар зобов'язаний негайно повернути обладнання орендодавцю у стані, в якому воно було одержано з урахуванням нормального зносу (пункт 9.5);

- у разі якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення обладнання, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати, а останній має сплатити неустойку в розмірі 0,14% від вартості обладнання за користування обладнанням за кожен день такого прострочення, починаючи з десятого робочого дня від дати пред'явлення вимоги на повернення (пункт 9.6);

- після закінчення дії Договору орендар протягом двох днів за актом приймання-передачі передає обладнання орендодавцю для його демонтажу; витрати з демонтажу та повернення обладнання несе орендодавець (пункт 9.7).

За умовами зазначеного вище договору відповідачем прийнято в строкове платне користування депалетайзер, який є предметом спору, і який входив до складу майна єдиного майнового комплексу ТОВ "Виробничо-комерційне товариство "Арго". В свою чергу, єдиний майновий комплекс ТОВ "Виробничо-комерційне товариство "Арго" переданий в іпотеку позивачу за договором іпотеки від 23.08.2007 № 7107Z57, і внаслідок невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, на підставі рішення суду було звернуто стягнення на єдиний майновий комплекс ТОВ "Виробничо-комерційне товариство "Арго", до складу якого входить і спірне майно, яке на даний час перебуває у відповідача за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Жашківська, 32, що підтверджується актом опису й арешту майна від 09.09.2011 ВП № 26940374, складеного державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Чернівецькій області у межах виконання наказу суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач, набувши в порядку статті 770 Цивільного кодексу України прав та обов'язків орендодавця за договором оренди внаслідок набуття права власності на єдиний майновий комплекс ТОВ "Виробничо-комерційне товариство "Арго", до складу якого входило і спірне майно, набув права орендодавця і щодо спірного майна, зокрема і право вимоги щодо повернення орендованого майна з користування відповідача в силу приписів ст. 764 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим задоволена вимога про витребування майна.

Рішення та постанова в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди від 26.05.2006 мотивовані тим, що вказаний Договір є розірваними в силу реалізації позивачем свого права орендодавця на односторонню відмову від договору, обумовлену п. 9.3 Договору, а тому не підлягає повторному розірванню господарським судом.

Разом з тим, у рішенні та постанові зазначено про прострочення відповідачем виконання свого обов'язку щодо повернення позивачу спірного майна, на підставі чого і присуджено до стягнення з відповідача неустойку, визначену пунктом 9.9 Договору оренди від 26.05.2006, у сумі 146 664,00 грн за період з 27.12.2012 - 15.04.2013.

Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати за період з 31.05.2012-15.04.2013 (320 днів) у сумі 480 000 грн та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення відповідачем оплати оренди депалетайзера за період з 01.09.2012-15.04.2013 (227 днів) у сумі 29 368, 13 грн. Рішення суду в цій частині мотивовано тим, що відповідно до пункту 3.2 Договору оренди від 26.05.2006 орендна плата стягується лише за час фактичного використання орендованого обладнання, що посвідчується актом використання обладнання, а за період, коли обладнання не експлуатується, орендна плата не стягується. Належні докази фактичного використання депалетайзера в розумінні Договору оренди відсутні. Таким чином, суди дійшли висновку про відсутність підстав як для стягнення орендної плати, так і для висновку про прострочення цього грошового зобов'язання.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову скасувати.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Позивачем, в обґрунтування позовних вимог, долучена до матеріалів справи ксерокопія договору оренди, достовірність умов якої заперечує відповідач, а наявність оригіналу договору не підтверджує позивач у визначений ст. 33 ГПК України порядок. Судами попередніх інстанцій не надана правова оцінка належності такого доказу.

За умовами поданої ксерокопії договору оренди 26.05.2006 між третьою особою та відповідачем укладений договір оренди, предметом якого є депалетайзер. Строк дії договору встановлений до 31.12.2008, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань (п. 9.1 договору). Строк договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткової угоди (п. 9.8 договору).

Договір іпотеки укладений 23.08.2007. Відповідачем не доведений факт повернення майна з оренди. Водночас, невід'ємною частиною договору іпотеки, складеного і підписаного стороною за адресою м. Хотин, Чернівецької області, є додаток № 1 до договору, яким визначений перелік майна, що увійшло до складу цілісного майнового комплексу, зокрема, автоматичний депалетайзер А, автоматичний депалетайзер В, що може бути підтвердженням знаходження такого майна на території іпотекодавця за відсутності інших вказівок.

Актом опису й арешту майна від 09.09.2012, складеним державним виконавцем у межах примусового виконання наказу № 9/13 від 28.04.2011 (звернення стягнення на предмет іпотеки), описано й накладено арешт на майно - депалетайзер, бувший у використанні, у робочому стані, що знаходиться у м. Золотоноша, вул. Жашківська, 32 Черкаської області, тобто за адресою філії ПП "Агроспецпроект". Акт складено у присутності представника АБ "Укрексімбанк" Літкевича В.С. та в.о. директора філії ПП "Агроспецпроект" Козлова В.В. Описане майно прийняв на відповідальне зберігання представник АБ "Укрексімбанк", який і попереджений про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

На підставі актів опису й арешту майна приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_10 виданий ПАТ "Укрексімбанк" свідоцтво від 30.05.2012, зареєстроване в реєстрі за № 492 про право власності на рухоме майно боржника, у тому числі і за актом опису й арешту від 09.09.2011.

Тобто право власності позивача на депалетайзер виникло 30.05.2012. Водночас, на дату складання державним виконавцем акту опису й арешту майна 09.09.2011 та прийняття його на відповідальне зберігання представником позивача, припинений обов'язок відповідача повернути майно у зв'язку з втратою ним права користування у визначений законом спосіб.

Судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки зазначеним вище обставинам, а тому висновок про обґрунтованість позовних вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути депалетайзер та похідної від неї вимоги про застосування відповідальності за неповернення майна з оренди є передчасним.

З огляду на зазначене, рішення та постанова підлягають до скасування, а справу слід направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агроспецпроект" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 у справі № 910/8799/13 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил